GSM та CDMA: у чому різниця?

27 грудня 2015 р. 22:08

Найчастіше більшість користувачів навіть не замислюються про те, які стандарти зв'язку бувають і в чому їх відмінності. Сьогодні на українському ринку все більше місця у GSM собі відвойовує стандарт CDMA. У цій статті ми розглянемо різницю між ними та спробуємо зрозуміти, які переваги може дати кожна з них.

Після своєї появи мобільний зв'язок значно еволюціонував. Найперші стандарти зв'язку, по суті, були звичайним бездротовим телефонним зв'язком. Вони мали безліч недоліків, серед яких низька ємність батарей, потужні передавачі, які негативно впливають на здоров'я тощо. Після цього на зміну прийшло друге покоління зв'язку. Першим цифровим стандартом став GSM, який почав активно поширюватися з 1991 року і незабаром зайняв повністю весь ринок. У 1993 році було створено стандарт IS-95 (cdmaOne), який почав потроху впроваджуватися з 1995 року.

Головна відмінність між цими стандартами – спосіб роботи із частотою. У GSM використовується поділ каналів за часом та частотою. Для абонента виділяється невелика частотна смуга, де телефон спілкується з базової станцією.

У CDMA використовується кодовий поділ сигналів. Кожен абонент, підключений до базової станції, використовує весь доступний частотний ресурс, загальний всім абонентів, а базова станція спілкується з усіма одночасно. Сигнал від конкретного користувача виділяється за допомогою кодової модуляції, тому що кожному абоненту відповідає специфічний код, що дозволяє виділити його із загального радіоефіру.

Переваги

CDMA зв'язок має певні переваги для абонента, які можна виділити так:

Велика смуга частот стійка до перешкод, що покращує якість передачі мовлення
Прослуховування сигналу CDMA виглядає як шум, виділити з нього окремого абонента дуже складно.
Потужність сигналу в мережі CDMA менше, ніж GSM і лінійно залежить від відстані до базової станції. Це впливає і на безпеку, адже сигнал меншої потужності складніше запеленгувати.

Для операторів зв'язку вигода CDMA полягають у більшій ємності базових станцій, їхньому радіусі дії, більш простому налаштуванні мережі, стійкості до перевантажень та можливості адаптації під конкретні завдання. CDMA-оператори здатні покривати більшу площу, використовуючи меншу кількість обладнання, яке досить швидко налаштовується.

Після цього у Вас виникає, швидше за все, логічне питання – чому тоді GSM більш поширений? Справа в тому, що коли CDMA з'явився, GSM вже давно існував і пропонував готові рішення абонентам. CDMA вимагав більш потужної техніки для ще не надто розвиненої технології, до того ж, GSM телефони були несумісні з CDMA. Ще одним важливим моментом була ця карта, на якій зберігається потрібна оператору інформація. Абонент, бажаючи змінити номер, просто змінює цим карту. Для роботи в мережах CDMA необхідні дані прошивались у сам телефон, у ньому не було слота для SIM-картки. Тому будь-яка зміна вимагала візиту до салону оператора. Аналог SIM для CDMA з'явився в 2002 році і отримав назву R-UIM. Почали з'являтися і двостандартні телефони, що працюють як у CDMA, так і GSM. Якщо зважити на плюси та мінуси, вийде, що технології зі споживчої точки зору виглядають порівнянними, остаточний вибір зводиться лише до покриття оператора.